Торжествуй вся Земля и пой !
Наш Спаситель - Воскрес, Живой !
Смерть попрал и разрушил ад -
Ободренья Слова звучат -
Я вернусь, непременно, друзья.
Я - Спаситель ваш, а не Судья !
Заберу Невесту в Чертог,
Всех спасённых - таков итог.
Только верными будьте, приду
И с любовию всех обниму.
У Отца будет пир для вас -
Я, страданьем Своим - всех спас !
Да, звучит Аллилуйя из уст,
Не смолкает Осанна пусть !
Славословие льётся рекой,
Подпевает простор голубой !
Он - Воскрес ! Аллилуйя, Слава !
Всколыхнулась небес держава !
Жив Спаситель - Ему Осанна !
Не сдержать силам вражьим обмана.
Жив Спаситель и в сердце нашем -
Не терновым венцом украшен.
Он - Создатель, Владыка миров,
Он - Всевышний, дающий кров !
Не земной, а Небесный, вечный,
Пробудись, человек беспечный.
Преклонись пред Величьем Отца -
И прославь - ВОСКРЕСЕНЬЕ ХРИСТА !
Прочитано 9444 раза. Голосов 5. Средняя оценка: 4,2
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
